- завдячувати
- [заўд’а/чуватие]
-уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
завдячувати — ую, уєш, недок., завдя/чити, чу, чиш, док. 1) тільки недок., чим, рідко що. Бути зобов язаним кому , чому небудь чим, за що; мати що небудь завдяки кому , чому небудь. 2) рідко. Відносити на чийсь рахунок, бути вдячним кому небудь … Український тлумачний словник
завдячувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
завдячити — див. завдячувати … Український тлумачний словник
завдячування — я, с. Дія за знач. завдячувати … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
подякувати — ую, уєш, док. Висловити подяку. || Завдячувати кому , чому небудь … Український тлумачний словник